Книга

Oct. 17th, 2013 02:19 pm
vova_comment: (Default)
[personal profile] vova_comment
Почав слухати аудіо книгу: " Рокоссовский Константин - Солдатский долг". Книга ще та. Після перших кількох хвилин захотів вимкнути. Але так як нічого іншого на плеєрі не було - довелось слухати до обіду.  Якесь одне вихваляння. Нанесли контрудар, всі бились стійко,  ніхто не втікав з фронту, а німці несли значні втрати. І це в перші дні війни.
Під час прослуховування весь час задавав сам собі питання.
- Чому у вас після війни всі табори Сибіру були забиті військовими? І це після слів що всі стояли стійко і ніхто і кроку назад не ступав.
Як вийшло, що Ви завдавали постійно нищівних ударів німцям, наносили контрудари і: "Если смотреть на вещи в развитии, то гитлеровский план «молниеносной войны» затрещал. Затрещал, по существу, в самом начале войны", Ви опинились під Москвою. І Після "тріскоту плану " война ще 4 роки тривала?
Кому ці вихваляння потрібні. Для мене, після прослуханого, є дуже сумнівною постать Рокоссовського, його героїзм. Я розумію, що тоді час такий був і потрібно писати в такому стилі. Але краще нічого не писати ніж таке.
Про комуністів як: "Московская партийная организация прислала батальон коммунистов." і далі про них: "Получил боевое крещение батальон московских коммунистов. Товарищи с гордостью говорили, что «открыли боевой счет», но откровенно обеспокоены господством вражеской авиации. От як!
Але саме сильно з прослуханого ось: " Самолеты, встав в круг, бомбят наши позиции. Пехотинцы не выдержали, дрогнули. Сначала побежали к лесу одиночки, затем целые группы. Трудно и больно было смотреть на них…
Но вот из толпы бегущих раздались громкие голоса самих же солдат:
– Стой! Куда бежишь? Назад!.. Не видишь – генералы стоят… Назад!..
Да, действительно, мы с Иваном Павловичем Камерой стояли во весь рост, на виду у
всех, сознавая, что только этим можно спасти положение.

Солдатские голоса и наша выдержка оказали магическое действие. Бежавшие вернулись на свои места и дружным огнем заставили опять залечь пехоту противника, поднявшуюся было для атаки."
От які люди були! Як кажуть в одній приказці:"свежо предание да верится с трудом"?  Вже як "стадо" починає бігти ніхто і не оглідається. Для гарного слівця? Так не всю ж книгу. Я всю не прослухав але думаю, що вона вся така.
Прослуховуючи згадав одного ветерана з села. Він колись працював в школі викладав фізкультуру і допризовну підготовку, а на 9 травня виступав з промовою про війну і як він воював. Старші люди після свята з посмішкою запитували як там промова? А посмішка була тому, що він на войні не був і всі(хто був старше) в селі знали. Після війни багато паперів було спалено і він(чи батьки) приписали йому кілька років і зробили що він ніби воював.  А на святковій лінійці він щороку розповідав одну і ту саму історію як літаки летіли і вони чуть не з пістолета збивали їх.
Я довго вірив йому і не хотів вірити людям. Аж поки одного разу він не проговорився. Була якась розмова про сусіднє село, його в роки війни(1943р) спалили. І він візьми і ляпни: "я помню як мама бігла і кричала, що село підпалили, а ми маленькі тоді були". І запнувся. Крім мене, ще кілька чоловік було. Почав відбрехуватись, що брати були маленькі, а він ніби приїхав. Він і досі живий здоровий( ну і слава Богу). А настоящі ветерани села повмирали, останній минулого року, але він до цього кілька років лежав.
Одне лише, як його не розкусили в радянські часи, при такій системі?
Повертаючись до книги,  не рекомендую її не читати. Хіба можна в тому випадку, якщо є бажання відчути пропаганду того часу.

Profile

vova_comment: (Default)
vova_comment

June 2016

S M T W T F S
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
26272829 30  

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags