Feb. 25th, 2014

vova_comment: (Default)
1. Війна рано чи пізно закінчується і починається буденне життя. І щоб ми не забували всіх хто загинув і був поранений. Хорошим нагадуванням могла б бути здача крові в лікарні в один з цих днів, тижнів?! В нас же є тиждень добровільної здачі зброї, так і тут. (я вже про це згадував в іншому записі),
2. З'явилась думка придумати нагороду для учасників. Для себе, по простому я її назвав ОДИН В ПОЛІ ВОЇН. А офіційно можна було б дати визначення на кшталт: " за одиничні(або вперше), унікальні прояви мужності, героїзму які врятували життя людией...."  І нагороджувати людей як ось цей хлопець на відео на 1.16.

Чи Гаврилюк.

Чи той чоловік(здається з Сміли) який один щодня виходив на площу з прапором України.  Чи Та дівчина з Луганська яка була одна  з прапором України.  І назвати в честь якогось козака, який з один зробив щось значне.
3. Для медіа. Можна було б зняти соціальну рекламу для інвесторів, для заохочення вкладати гроші в Україну. З таким змістом. Навіть якщо у нас революція, ви можете не хвилюватись за свій бізнес. А далі титри в яких написати, що за час революції не було пограбовано жодного магазину, не розбили жодної вітрини...
Цікаво лиш як можуть почути це ?
vova_comment: (Default)
Після показу Межигір'я, будинку Пшонки, тощо. Багато хто почав кричати: " покажіть житло Тягнибока, Яценюка, Кличка і решти опозиціонерів. І така думка має право на життя. Хоч матеріали про будинки трьох ОППО були в газетах і інтернеті. Нічого аж такого я не побачив. Так, житло набагато краще чим в середньостатистичного українця але багато бізнесменів середньої руки живе краще. Той же Кличко з своїми грошима живе досить скромно, як на мене. Але я не про те хотів сказати. Потрібно щоб вони показали журналістам своє житло також. Не для того щоб ми посипали критикою на них, а лиш для того щоб через пів року, рік, по закінченні перебування в кріслі президента чи міністра ми могли знову подивитись що змінилось. З урахуванням зарплати чи податкової декларації.
vova_comment: (Default)

На позачергові вибори Президента потрібно 1,965 млрд гривень. Про це на брифінгу повідомив голова Центральної виборчої комісії Михайло Охендовський, передає кореспондент РБК-Україна.
При цьому близько 85% від суми складають витрати на зарплату членів окружних і дільничних виборчкомів. Підвищення потреби в коштах на проведення виборів Охендовський пояснив підвищенням мінімальної зарплати в країні.

В інтернеті починають порівнювати з виборами 2012 року. Це не вірно. На фоні того, що пропонують скинутись в фонд держави, купити облігації держави, щоб разом допомогти, можна не витрачати зайвого. Не даремно кажуть, що не важливо скільки ти заробляєш, важливо скільки витрачаєш.

Імхо, в бідній країні витрачати стільки на зарплати членів виборчих комісій це збочення. Я розумію, що нижче написане буде виглядати як фантастика для сьогодення України але напишу.
В Норвегії ніхто не платить членам за участь у виборах, це обов'язок кожного громадянина. Він вибирає для себе владу. Там є такий момент, що хто працює на роботі і приймає участь у виборах, йому компенсують гроші які він би міг отримати, якщо б був на роботі. Ось такий підхід і це в багатій Норвегії.

vova_comment: (Default)
Раз пішла така "жара" в ВР. Приймають все, то можливо б прийняли і закон(не знаю як вірно назвати) як в Європі і США. Де ти можеш їхати на любій машині і не є її власником, якщо маєш права відповідної категорії.  Щоб ДАЇ лиш дивилось чи ти маєш право керувати автомобілем і чи він не в "угоні". Щось подібне приймали, але я не знаю як це зараз працює і чи працює так як в Європі і США. Мене за всі роки за кордоном жодного разу не зупинила міліція, не те щоб перевіряти документи чи автомобіль. Доречі в Північній Дакоті керувати автомобілем можна з 14 років.

Пісні

Feb. 25th, 2014 07:11 pm
vova_comment: (Default)

Після останніх подій прийшло більше розуміння українських пісень, набагато глибше.  Чому так згадав? Можливо я б і не мав цього говорити, але скажу. Мені було дуже важко бути тут, а не на майдані.  І всі ці місяці моє тіло було тут, а душа на майдані, я дуже переживав за долю майдану і чим це все закінчиться.  Особисто для себе вирішив, що якби придушили майдан, то після повернення в Україну  робив би усе щоб подолати режим. Це зараз вже не важливо і жодним чином не виправдовує мене. Я робив все, що міг звідси, але не міг приїхати на 3 місяці.  В майбутньому, не знаю,  як буду пояснювати своїй дитині, якщо вона мене запитає:" де ти, тату, був в той час коли гинули люди в Києві"? Не знаю!  Скажу правду, це  знаю точно. Як дитина зрозуміє - не знаю. Вже зараз про це думаю, тому що бачу, вона буде  патріотом і дуже свободолюбною людиною.
Під час всіх подій з нею ніхто не говорив про те що відбувається. Та і що пояснювати 2 річній дитині?! Але вона все розуміє, бачить кадри з телевізора. Хоч і не концентрує свою увагу на цьому. Вона робить своє діло, грається але все чує. І от одного разу взяла емальовану каструлю і ложку і почала товкти, як на майдані. Так товкла, що вибила дірку в каструлі. Тому я навіть не сумніваюсь, що з неї виросте ЛЮДИНА!
Повертаючись до пісні і до музики, то в самі критичні моменти вона мені допомагала, хоч  і не слухав музики досить тривалий час. Я включав на всю гучність і слухав. На всю гучність, щоб не міг думати,  коли думав було дуже важко.  Слухав, коли працював, хоч і відривався від роботи постійно, щоб дивитись новини. Контракт і нікуди не дітись, це одне, що мене тримало і не давало поїхати до України. Якщо б заздалегідь, знати точно коли буде саме спекотно , я б міг домовитись на кілька днів. А на 3 місяці - ніяк. Блін, виглядає ніби відмазуюсь. Мені дійсно соромно, що я не був там.  Дякую вам всім! І НІКОЛИ НЕ ЗАБУДУ НЕБЕСНОЇ СОТНІ!

Наливаймо, браття,
Кришталеві чаші,
Щоб шаблі не брали, (2 рази)
Щоб кулі минали (2 рази)
Голівоньки наші. (2 рази)

Щоби Україна
Повік не плакала,
Щоби наша слава, (2 рази)
Козацькая слава, (2 рази)
Повік не пропала. (2 рази)

Бо козацька слава
Кровію полита,
Січена мечами, (2 рази)
Рубана шаблями, (2 рази)
Ще й сльозами вмита. (2 рази)

Наливаймо, браття,
Поки є ще сили,
Поки до схід сонця, (2 рази)
Поки до походу (2 рази)
Сурми не сурмили. (2 рази)

Бо козацька доля,
Як у полі рута -
Січена дощами, (2 рази)
Хрещена громами, (2 рази)
Ще й вітрами гнута. (2 рази)

Як лелечій клекіт,
Козакова вдача -
Вигукнеться сміхом, (2 рази)
Вигукнеться щирим, (2 рази)
А відлунить плачем. (2 рази)


Profile

vova_comment: (Default)
vova_comment

June 2016

S M T W T F S
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
26272829 30  

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags